<< Главная страница

Тиха елегIя



Категории Володимир Пiдпалий ()Ў ./ 13 Клас (hid)Ў ../../SCHOOL/13class/

Оригинал Коли мене питають: Любиш рiки, рiчки, i рiчечки, i потiчки? — вiдмовчуюсь: вони в менi навiки, а для мого народу на вiки... Коли мене запитують: Народу чи зможеш прислужитись, як i де? — мовчу: на яснi зорi, на тихi води хай випадкове слово не впаде... Коли мене питають: Любиш землю, степи, озера, яблунi в саду? — я знов мовчу, бо вiд них себе не вiдокремлю до смертi. Коли мене питають: Рiдну мову чи змiг би помiняти на чужу? — моя дружина сину колискову спiває тихо... Краще не скажу... Коли мене питають: Украïну чи зможеш ти забуть на чужинi? кричу: Кладiть отут у домовину живим!.. Однаковiсiнько менi... Лiричний герой поезiï Тиха елегiя мовчить, коли його питають про любов до Батькiвщини, адже ïï вiн доводить усiм своïм життям, але вiн нездатний навiть припустити, що колись забуде рiдний край. Кричить вiн цитатою з Тараса Шевченка однаковiсiнько менi. Такий перегук творiв рiзних авторiв називають iнтер-текстуальнiстю.

Метки Тиха елегiя, ВОЛОДИМИР ПIДПАЛИЙ, скорочено, стисло, уривки, у скороченому вигладi, коротко
Тиха елегIя


На главную
Комментарии
Войти
Регистрация